Псилоцибиновые грибы GOLDEN TEACHER Ревда

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Все началось с того, что я решил немного разнообразить свою скукотищу и попробовать что-то новое. Разумеется, мой выбор пал на грибы, ведь они всегда ассоциировались у меня с путешествием в мир грез и фантазий. Пошел я в интернет, нашел связи и закупил несколько дутых закладок псилоцибиновых грибов. Был готов к новым ощущениям!

Когда настал долгожданный день, я подготовился на все сто. Разложил грибы перед собой на столе, приготовил себе специальный фруктовый салат и плотно поужинал - ведь нельзя употреблять грибы на пустой желудок!

Наконец настало время испытания. Я сунул грибы в рот, осознанно понимая, что теперь меня ждет настоящий трип. Значит, готовимся к путешествию!

Как только первые признаки действия грибов начали проявляться, я почувствовал себя настоящим астронавтом. Все стены моей комнаты начали пульсировать, цвета стали ярче и более насыщенными. Было, как будто я окунулся в мир галлюцинаций и фантастических образов, где всё возможно!

Разумеется, с таким настроением мне захотелось выйти наружу и поделиться своей энергией со всеми вокруг. Я решил отправиться в торговый центр, чтобы полностью оторваться и показать миру свои подтанцовки.

Подойдя к входу, я заметил группу ребят, которые были на той же волне, что и я. Мы сразу нашли общий язык и решили провести вместе этот незабываемый вечер. Вечер был пропитан ароматом свободы и экстаза, словно мы взлетели на крыльях псилоцибиновых грибов, проникая в каждую клеточку нашего существа.

Вооружившись громкими колонками, мы включили громкий хип-хоп и начали покорять территорию торгового центра своими танцами. Мы не знали, что это такое - стесняться и скрываться. Мы были свободными птицами, расправившими свои крылья и готовыми взлететь в небо!

Проходя мимо удивленных людей, мы просто не могли остановиться. Ведь как можно сдерживать свою радость, когда наш телесный опыт и душевные переживания достигли апогея? Мы рвались вперед, словно волны на океане, не останавливаясь перед преградами.

И тут, на нашем пути, появилась она - самая настоящая тян. Она была словно призраком, испаряющимся в воздухе, и притягивала своим взглядом как магнит. Мы решили показать ей свои лучшие движения, свою настоящую энергию, чтобы она тоже смогла ощутить наш псилоцибиновый взрыв.

Мы подошли к ней и начали исполнять свои самые безумные танцы. Мы переплетались настолько гармонично, что казалось, что наши тела стали одним целым. Мы объявили дуэлит дэнса прямо в этом торговом центре, демонстрируя всем наличие свободы внутри наших граниченных сознаний.

Возможно, нас приняли за безумцев, но нам было все равно. В этот момент никакие стереотипы и предрассудки не имели значения. Мы жили здесь и сейчас, в моменте, который заставлял нас чувствовать себя бессмертными.

Вскоре нас охватила настоящая эйфория. Мы решили добавить немного разнообразия в наше псилоцибиновое путешествие и пригласили Люсю LSD, чтобы она присоединилась к нашей безумной компании и поделилась своим опытом.

Знаете, братья и сестры, это был настоящий космический трип! Мы исследовали космическую структуру пространства и времени, окунулись в океан наших собственных мыслей и чувств. Мы были настоящими исследователями галактик, путешествующими по безграничной вселенной сознания.

Но все хорошее когда-то заканчивается. Мы поняли, что пора нам покинуть этот торговый центр, чтобы вернуться в нашу реальность. Мы были переполнены энергией, новыми мыслями и впечатлениями, но пришло время расстаться.

Мы вернулись к нашим жизням, к нашим обычным будням. Но внутри нас что-то изменилось. Мы стали больше ценить каждый момент, каждое дыхание.